“Магія часу”. Виставка Ігоря Гавришкевича

Відкриття виставки Ігоря Гавришкевича «Магія часу» у Львівській національній філармонії приурочене до 32-го фестивалю сучасної музики «Контрасти». Експозиція триватиме впродовж місяця, продовжуючи у виставковому просторі філармонії розмову про час, пам’ять, творчість і співтворчість, закладену в цьогорічній темі фестивалю — «ЧасоТворення СпівТворчості».

Ця тема особливо точно перегукується з виставкою Ігоря Гавришкевича. Адже його «Магія часу» також народжується у взаємодії часу, пам’яті, пережитого досвіду та творчості.

Час у цих роботах не є лише відстанню між минулим і сьогоденням. Він стає активним учасником творчого процесу: повертає художника до вже створеного, дозволяє переосмислити побачене, почуте й пережите та відкрити в ньому нові сенси.

Ігор Гавришкевич не прагне буквально відтворити побачений краєвид. Його цікавить те, що відбувається з пейзажем у свідомості людини після сильного враження. Так народжується асоціативний пейзаж — простір, у якому реальне поєднується зі спогадом, а побачене трансформується в емоцію.

Ігор Гавришкевич

Серед образів, що стали поштовхом до окремих робіт, — Карпати, скелі, пов’язані з історією опришків і постаттю Олекси Довбуша, Канівські урвища, де свого часу працював Тарас Шевченко, нічне небо, сакральні місця. Це вже не просто географія. Це своєрідна територія пам’яті, де особисте переживання зустрічається з історією.

Назва «Магія часу» також має для художника особливе значення. Частина представлених творів створювалася багато років тому. Деякі з них автор тривалий час вважав незавершеними, повертався до них, переосмислював, допрацьовував. І лише через роки відчував: робота нарешті досягла того стану, якого колись прагнув.

У цьому є своя магія — час не лише руйнує чи віддаляє, він іноді допомагає побачити власний твір по-новому і завершити те, що свого часу залишилося недомовленим.

Для Гавришкевича мистецтво завжди існувало поруч із музикою. На різних етапах життя різні стани вимагали різного звучання: коли він займався політичною діяльністю — його супроводжувала рок-музика, коли працював над пейзажами — класика. Музика, як і живопис, здатна передавати те, що складно висловити словами: напругу, тишу, тривогу, світло, спогад.

Ігор Гавришкевич

Саме тому «Магія часу» органічно звучить у просторі філармонії, де її відкриття приурочене до 32-х «Контрастів». Адже контраст — це не лише протиставлення. Це зустріч різних станів і досвідів: минулого й сучасного, реального й уявного, тиші й звучання, історії та особистої пам’яті.

У картинах Ігоря Гавришкевича цей контраст проявляється через пейзаж, абстракцію, асоціативні образи та внутрішню напругу кольору.

Виставка продовжить цю розмову вже після завершення фестивальних подій, залишаючи можливість ще раз замислитися над тим, як час змінює побачене, пережите і створене.

Зоріана Мірус, кураторка виставки