Музика в давньому Львові. Бах та сучасники - Львівська національна філармонія

Музика в давньому Львові. Бах та сучасники

Субота 22.08.2026 / 19:30

Латинський катедральний собор, площа Катедральна, 7

Вхід вільний

Опис

Виконавець:

  • Їржі Стодулка, орган (Чехія)

 

Програма:

  • Йоганн Себастьян Бах (1685–1750). Прелюдія до мінор BWV 546
  • Йоганн Якоб Фроберґер (1616–1667). Фантазія на тему Ut–Re–Mi–Fa–Sol–La
  • Йоганн Себастьян Бах. «O Mensch, bewein dein Sünde gross» BWV 622
  • Йоганн Якоб Фроберґер. Канцона соль мінор FbWV 302
  • Йоганн Себастьян Бах. «Erbarm dich mein, o Herre Gott» BWV 721
  • Ніколаус Брунс (1665–1697). Прелюдія мі мінор (велика)
  • Йоганн Себастьян Бах. «Ich ruf zu dir, Herr Jesu Christ» BWV 639
  • Йоганн Себастьян Бах. Фуга до мінор BWV 546

 

Програма концерту побудована на простому й ефектному рішенні: Прелюдія і Фуга до мінор BWV 546 розрізані навпіл. Прелюдія відкриває вечір, Фуга закриває. Все, що звучить між ними, опиняється всередині одного бахівського твору — як розповідь у дужках.

А всередині звучить XVII століття і три способи молитися за органом. Хоральні обробки Баха: «O Mensch, bewein dein Sünde gross» BWV 622 — повільне споглядання з орнаментованою мелодією, яку треба вміти тримати; «Erbarm dich mein, o Herre Gott» BWV 721 — благання над пульсуючими акордами; «Ich ruf zu dir, Herr Jesu Christ» BWV 639 — той самий хорал, який Тарковський узяв у «Солярис». Між ними — Йоганн Якоб Фроберґер, композитор покоління до Баха: Фантазія на гексахорд Ut–Re–Mi–Fa–Sol–La і Канцона соль мінор, музика часів, коли клавірні форми ще тільки винаходилися. І велика Прелюдія мі мінор Ніколауса Брунса — органіста, який помер у тридцять один рік і залишив так мало творів, що кожен із них сьогодні на вагу золота.

Їржі Стодулці двадцять шість. Він навчається у Відні в Йоганнеса Ебенбауера, вивчає імпровізацію у Романа Гаузера, пройшов майстеркурси в Олів’є Латрі — титулярного органіста Нотр-Даму. З 2020 року він головний органіст костелу святого Маврикія в Оломоуці, де стоїть один із найбільших історичних органів Центральної Європи. Людина, яка щотижня грає на інструменті XVIII століття, знає про барокову реєстровку речі, яких не вичитаєш у нотах.

Поділитись