Концертний зал Людкевича
190–290
X. ЮВІЛЕЙНИЙ ФЕСТИВАЛЬ ЛІТНЬОЇ ПОРИ
Виконавці:
Програма:
Програми музичного тандему скрипальки Марти Гереги та Юрія Данілова відомі своїми експресивними настроями, що подібно до бурхливих глибин океану здатні швидко змінити затишшя штилю на бурхливий шторм. На цей раз музиканти обрали центром концерту жанр сонати, яку представить Соната №2 ікони імпресіонізму – Моріса Равеля.
Надихнувшись скрипковими сонатами Бели Бартока, Равель розпочав роботу над власною сонатою у 1922, однак зібрати усі написані ескізи у цільний твір вдалося лише у 1927. Сонату Равель присвятив своїй подрузі — скрипальці Елен Журдан-Морганж, спілкування з якою також подарувало світовій музичній культурі блискучу та віртуозну «Циганку» композитора. У сонаті ж XX століття виграє не лише барвами відгомону романтизму, а й зверненням до блюзу, яке фігуруватиме у середній частині композиції.
Обрамлять палкі настрої Равеля три не менш експресивні Угорські танці та Скерцо від німецького романтика – Йоганнеса Брамса та ритмічне поєднання хабанери з болеро у «Іспанському танці» із сюїти з музики до драми Лесі Українки «Камінний господар» Мирослава Скорика. Завершити вечірню музичну мандрівку музиканти запрошують впізнаваним та рідним колоритом українських Карпат у музиці Валерія Квасневського.
***
Організатори та учасники Фестивалю «Pizzicato e Cantabile» поставили собі завдання: оспівати красу музичного мистецтва, заторкнувши найглибші струни душі втомленої війною публіки. Адже музика виспівана і зіграна на різноманітних музичних інструментах провідними українськими та зарубіжними виконавцями – це найкращий лік.
7 концертів, які відбудуться протягом декількох днів – це той лік, що здолає синдром апатії та песимізму від звуків сирен. Період з 31 липня до 4 серпня для Львівської Національної Філармонії стає Фестивальним відкриттям нових молодих виконавців та концертів. Двері великого Концертного залу імені Станіслава Людкевича Львівської національної філармонії імені Мирослава Скорика відкриті для всіх, кому дороге та близьке мистецтво радості й краси, ім’я якому – музика.