У статті за грудень 2024 року йдеться про те, як великі концертні інституції адаптували свою діяльність до нинішніх реалій і що транслюють суспільству через концерти.

Щоб відповісти на ці запитання, авторка Марина Гордієнко провела аналіз концертних програм деяких музичних інституцій: Національної філармонії України, Національного будинку музики (Київ) та Львівської національної філармонії імені Мирослава Скорика. Для вияву відмінностей до аналізу взято два концертні сезони: 2020/2021 та 2023/2024 років.

За словами музикознавиці,

“У концертному сезоні 2023/2024 року простежується абсолютне вилучення російських творів із концертних програм. Натомість зростає представленість української музики: в НФУ вдвічі (з 12 % до 25 %), у НБМ утричі (з 6 % до 16 %), у ЛНФ майже вдвічі (з 26 % до 40 %) <…>

Львівська філармонія продовжує обраний шлях: влаштовувати фестивалі й цикли концертів. Їх у сезоні було сім, із них п’ять традиційних: «Контрасти», «Bach Contemporary», «Mozart BirthDay», «Віртуози», «Terra Barocco». Поруч із ними нові — фестиваль польської та української музики «Lubomirski Festival» та ще один бахівський «Бах. Маратон». Потужну представленість української музики спричинено більшим включенням її в окремі програми, заснуванням фестивалю «Lubomirski Festival» та великою кількістю українських творів у програмі «Контрастів» — інколи коштом скорочення західної музики”.

Читати повністю