24 серпня о 18:00 у Концертному залі Людкевича звучали твори українських композиторів Василя Барвінського, Миколи Лисенка, Костянтина Данькевича, Сидора Воробкевича. У цей вечір слухачі почули знаменитий «Прелюд памʼяті Шевченка» Якова Степового, а також оркестрову сюїту «Гуцульський Триптих» Мирослава Скорика з музики до кінофільму «Тіні забутих предків».
Велика увага була приділена музичним творам на тексти Кобзаря. Правдиві Шевченкові рядки зробили твердими характер багатьох поколінь українців, допомогли їм сформувати власне життєве кредо, вели їх – нас – крізь сумніви мінливих життєвих шляхів. Сучасна Україна завдячує Кобзареві чи не всіма своїми здобутками, тому це велика честь – мати можливість виконати на цій сцені «Прелюд памʼяті Шевченка» Якова Степового, присвяту людині, яка була народжена кріпаком, а стала символом свободи.
Серед виконавців — Наталія Степаняк (сопрано), Володимир Щигіль (баритон), Львівська державна академічна чоловіча хорова капела «Дударик» та Академічний симфонічний оркестр Львівської національної філармонії під орудою диригента та генерального директора філармонії Володимира Сивохіпа.
Відео трансляції: https://youtu.be/VLKpDj9PZtE
Незламність, сила, талант і воля до Перемоги – ось що вирізняє і дає наснагу. Українські музи не мовчать: у тилу ми чимдуж прагнемо наближати мир своєю діяльністю, освітлювати дорогу цілющою силою мистецтва.
25 серпня, о 18:00 виконавці проєкту «Пісні мого дому» представили саме ті композиції, які, через відстані й роки, стали для них життєдайним символом, родинним спомином, потужним батьківським оберегом. Протягом віків і зброєю, і оберегом українців завжди була пісня. Її неможливо убити, витерти з пам’яті, її слова й мелодія — неповторний код нації, незнищенний ні часом, ні обставинами, ні вогнем воєнних літ. Адже поки лунає наша пісня, звучить наше слово, буде незалежна Україна.
Своїми родинними піснями-оберегами зі слухачами ділилися Павло Табаков, Ірина Доля, Андрій Хавунка, Ольга Томків-Верхоляк, Петро Радейко, Наталія Грановська, Анастасія Хавунка, ТанцТеатр «Життя» та Академічний інструментальний ансамбль «Високий Замок».
У день 33-ї річниці Незалежності України для нас особливо цінно бути разом із нашими слухачами, разом відчувати гордість за неймовірну стійкість нашої країни і нашого народу, разом проживати біль втрат на шляху до свободи, разом дякувати усім, хто щохвилини боронить нашу землю від ворога. Низький уклін та безмежна вдячність захисникам і захисницям із Збройних Сил України та Сил Оборони, які самовіддано боряться за те, щоб наша країна залишалася незалежною.
Фото: Віталій Грабар, Андрій Мудрик
Сходинка до оркестру
Мета – виховання майбутньої аудиторії і молодих фахівців: директор-...
Пʼять спогадів про «Віртуозів Львова» на Збручі
30 років тому, у вересні-1994, свої перші репетиції розпочав Академ...
Благодійна виставка «Моє серце з тобою»
Вона поклала початок оновленому