У Львівській національній філармонії пройшов 44-й Міжнародний фестиваль музичного мистецтва “Віртуози” – понад 20 подій та артвиставка, що відбувалися від 15 травня до 8 червня на трьох локаціях міста. Участь у заходах узяли три філармонійні оркестри, Національна капела “Дударик”, а також українські та світові солісти та диригенти.

15 травня у Львівській національній філармонії відбувся благодійний концерт у межах 44 Міжнародного фестивалю музичного мистецтва під гаслом “Мистецтво задля Перемоги”. Центральною подією вечора стало виконання однієї з найглибших духовних композицій у класичному репертуарі — “Великої меси” до мінор Вольфґанґа Амадея Моцарта. 

Концерт було присвячено воїнам Світла — героям, які віддали життя за свободу, гідність і майбутнє України. Музика стала справжнім актом підтримки та надії. У концерті взяли участь відомі українські солісти: сопрано Анна Шумаріна, мецо-сопрано Лілія Нікітчук, тенор Максим Сальніков і бас Володимир Шинкаренко. Разом із ними виступали Академічний камерний оркестр «Віртуози Львова» та хорова капела «Дударик» під орудою маестро Володимира Сивохіпа.

Передувало музичній події відкриття мистецької виставки Романа і Тараса Опалинських, присвяченій 44-му фестивалю «Віртуози» – «Спорідненість» у фоє філармонії – галереї ФілАрт.

16 травня під яскравим сузірʼям українських композиторів розпочався один із найстаріших та найавторитетніших фестивалів класичної музики в Україні — «Віртуози 44», а центральною віссю програми став золотоверхий Київ (і музика Глієра та Лятошинського). Найкращим дзеркалом сучасності та її творців стала нова музика. Фестиваль продовжив писати літопис представлених творів двома світовими премʼєрами — концертами для контрабаса з оркестром. Для їхнього виконання до Академічного симфонічного оркестру Львівської національної філармонії під керівництвом Теодора Кухара приєднався американський контрабасист Джеймс Вандемарк. Контрабасист виконав прем’єри Максима Коломійця та Михайла Шведа. 

17 травня за участі симфонічного оркестру INSO-Львів пройшов концерт “Еверест Канчелі”.  Концертом диригував ключовий грузинський диригент, композитор, художній керівник Національного симфонічного оркестру Грузії Ніколоз Рачвелі. Він є відомим інтерпретатором музики Гії Канчелі: добре знав композитора, записував і виконував його твори по всьому світу, тож вважається його послідовником і майстерним провідником у музичні виміри свого знаменитого попередника.

У програмі концерту прозвучали знакові композиції Гії Канчелі, зокрема друге після 2014 року виконання Літургії “Оплакані вітром” для оркестру з альтовим соло, яке цього вечора виконав один із найкращих грузинських музикантів молодої генерації Георгій Цагарелі. Також відбулася українська премʼєра циклу мініатюр “Листи до друзів” (2018), кожна частина якого була присвячена близьким друзям та колегам Гії Канчелі. У цьому творі композитор використав фрагменти музики до театру та кіно різних років, представивши цикл як низку особистих музичних листів, сповнених спогадами та щирими емоціями. Солював у творі кларнетист зі світовим імʼям Юліан Мілкіс.

18 травня музиканти Академічного камерного оркестру «Віртуозів Львова» на концерті у Гарнізонному храмі також виступили для благодійної мети. Вибрана програма продовжила традицію оркестру – створення добірок хітів інструментальної музики, які можна почути в один вечір. На цей раз за благодіяння слухачам дякували виразними творами Баха та Моцарта, Гріга та Респігі, а також новим опрацюванням славетного капрису Паганіні для камерного оркестру від композитора зі Львова Віктора Камінського.

У цей же день струнний квартет “Фенікс” та піаністка Віоліна Петриченко виступили у філармонії. Під час події вони втілили, як навколо непідробних людських емоцій власні музичні світи будували світочі європейського романтизму: Франц Шуберт та Роберт Шуман. Відповіддю їм у програмі прозвучав «Український квінтет» соль мінор Бориса Лятошинського, у якому кристалізується не лише людський голос, а й людська воля.

Інтимна камерність, драматична глибина та стильова багатогранність — таким став вечір 22 травня, присвячений двом титанам української музики ХХ століття: Борису Лятошинському та Мирославу Скорику. У виконанні Катерини Шалайської, Модеста Менцинського та Ростислава Федини прозвучали твори, що втілюють інтелектуальну енергію Лятошинського та емоційну барвистість Скорика. Від експресивної Сонати-балади до ніжних «Речитативів і рондо» — програма розгортається як філософське полотно, на якому українська музика постає у всій своїй багатоликій красі.

Цей концерт — своєрідна медитація над зв’язком часу й творчості, де кожен твір розкриває свій особливий наратив. Лірична Соната №2 Скорика перегукується з глибоким внутрішнім драматизмом першого тріо Лятошинського, створюючи емоційно насичений простір. У ньому звучать і особисті спогади, і колективна памʼять, і тонке відчуття стилю, яке поєднує традицію з інновацією.

У пʼятницю, 23 травня на слухачів чекав зворушливий вечір від Академічного симфонічного оркестру Львівської національної філармонії під орудою Володимира Сивохіпа та солістки Соломії Івахів. «Пильне одне лише серце. Найголовнішого очима не побачиш», – промовляв з  до нас із тоненької книжечки маленький принц Антуана де Сент-Екзюпері. Відновити прості та щемкі істини казки про хлопчика і його троянду у цей вечір допомогла і музика швейцарського і французького постромантика Пʼєра Віссмера, що поєднала фантастичні пейзажі далеких планет з ніжністю турботи та теплом дружби.

Не меншою кордоцентричністю наділений і твір композитора, який плекав романтизм і в українському ХХ столітті – Віктора Косенка. Бурхливими хвилями почуттів Концерту для скрипки з оркестром ля мінор слухачів провело віртуозне соло скрипальки Соломії Івахів. А калейдоскоп насичених образів доповнила симфонічна сюїта з музики до кінофільму «Роксолана» нашого сучасника Євгена Станковича.

У суботу фестиваль запросив слухачів до нової локації – Малого концертного залу імені Василя Барвінського у Львівському державному музичному ліцеї імені Соломії Крушельницької, де прозвучали 13 нових творів студентів-композиторів Львівської національної музичної академії імені Миколи Лисенка. Після чого на слухачів чекав вишуканий вечір музики Фридерика Шопена у Концертному залі Станіслава Людкевича від піаністки Оксани Рапіти. 

Провідником звучаннями пейзажів Франції 24 травня стали солісти концерту – Степан Сивохіп та Максим Лимарєв на події 25 травня. Вибрана ними програма – це відлуння пізнього романтизму музики Сен-Санса та фантазійні образи фортепіанних прелюдій Дебюссі. Центральним наповненням концерту став діалог двох сонат: учасника Французької групи шести Франсіса Пуленка та композитора, що випробував у своїй музиці інновації ХХ століття – Пʼєра Санкана.

Вечірній концерт був присвячений 65-річчю заснування Львівського камерного оркестру «Академія». Тепло деревʼяного тембру, прозорість струнного звучання і емоційна палітра людського голосу — у святковому концерті до 65-річчя Львівського камерного оркестру «Академія» переплелись епохи, стилі й національні образи. Солісти концерту — Софія Соловій, Назарій Пилатюк, Андрій Карпяк, Жанна Микитка, Антон Сопіга та Петро Довгань — разом з оркестром створили музичний простір, де «Дон Жуан» Глюка співіснує з «Memory» Скорика, а танцювальні ритми П’яццолли трансформуються крізь авторське прочитання українського маестро. Під орудою Ігоря Пилатюка та Артура Микитки кожен твір зазвучить по-особливому — з пошаною до традиції й натхненням до нового.

У четвер 5 травня до «Віртуозів» приєдналися Kyiv Tango Orchestrа, у супроводі камерного складу Академічного симфонічного оркестру Львівської національної філармонії перетворили сцену на простір пристрасті, суму, гри і ностальгії. Від Пʼяццолли до української пісні — це не просто мандрівка в жанрі, а танець культур, інтонацій і сердець.

Легендарне “Oblivion”, щемке “Adiós Nonino”, легкий флірт “El choclo” і ніжна “Milonga Sentimental” — класика, що дихає сьогоденням. А в оригінальних творах Богдана Решетілова та блискучих аранжуваннях Івана Небесного слухачі впізнали українські мелодії у новому, танго-ритмічному світлі. 

Останні весняні вихідні у філармонії звучали знаменитим «Болеро» Моріса Равеля. 30 травня його, а також Симфонія сі-бемоль мажор, тв. 20 Ернеста Шоссона та Концерт для фортепіано з оркестром №1 Моріса Равеля представили диригент Ігор Муравйов та соліст Йожеф Ермінь разом з Академічним симфонічним оркестром Львівської національної філармонії. 

А вже 31 травня Львівську національну філармонію огорнув вітер легкості, музичних історій, натхнення та духу змін, без яких неможливий жоден наш день. Концерт «Легіт» став четвертою у цьому сезоні “Академією Музики оркестру «INSO-Львів». На чолі оркестру INSO-Львів цього вечора виступив вже відомий львівʼянам диригент – Ніколя Шалвін, чия майстерність додасть програмі справжньої французької витонченості та емоційності. У першому відділі концерту прозвучали твори українських композиторів: Дмитра Бортнянського, Ганни Гаврилець та Богдани Фроляк. Другу частину концерту склала музика Людвіга ван Бетховена.

Свічка першого літнього дня вже пʼятий рік поспіль обпікає болем втрати — відходу у вічність маестро Мирослава Скорика, патрона Львівської національної філармонії, композитора, музиканта, наставника. Його спадок все ще лишається неосяжним, адже навіть якщо підрахувати усі дописані твори, скласти точні списки пісень, зібрати наукові праці, чи дійсно зможуть ці цифри передати вплив Скорика, який він мав на своє та наступні покоління? Покоління усіх, хто особисто знав Маестро, або ж виконував його музику сольно, чи в оркестрі, стояв на одній сцені, торкався рояля композитора; усіх, кому мелодії Скорика дарують відчуття дому навіть за тисячі кілометрів. 

1 червня о 16:00 у Малому концертному Залі ім. Василя Барвінського (Львівський державний музичний ліцей імені Соломії Крушельницької) фортепіанні твори композитора прозвучали у виконанні молодих музикантів – Павла Гмиріна та Станіслава Гумінюка. Для пам’ятного вечора які обрали також «Пісню» композитора, що став творчим орієнтиром для українських музикантів, зокрема і для Мирослава Скорика – Василя Барвінського, а також твори молодших сучасників Скорика: Івана Карабиця та Ігоря Шамо. 

О 18:00 ініціативу перейняли і колеги композитора з Львівської національної музичної академії імені Миколи Лисенка, які об’єднали сили студентських колективів разом з оперною студією для того, аби представити музику композитора у наймасштабнішому її прояві. Прозвучать твори Мирослава Скорика, почути які є справжньою рідкістю: Кантата «Весна», Пролог з опери «Мойсей», а також Концерт для скрипки з оркестром № 7. 

Не оминув фестиваль і 130-ліття від дня народження Бориса Лятошинського. Камерний вечір 4 червня нагадував інтимний щоденник епохи. Борис Лятошинський постав не лише як композитор, а як свідок і провісник, чия музика здатна розкрити глибини людського досвіду — від особистого болю до національної пам’яті. На сцені — баритон Микола Губчук і піаністи Максим Шадько та Тетяна Гомон. Їхній діалог з Лятошинським — звучав не як реконструкція, а співпереживання. 

5 червня філармонію наповнило звучання справжніх шлягерів від Львівської національної академічної чоловічої хорової капели “Дударик” та солістів. Шлягери — улюблені пісні українців, що супроводжують нас ось уже пʼять століть. Дударик відшукав ці перлини і їх виявилося чимало. Народні і авторські, вони репрезентують усю Україну. Тут давні галицькі «Гей, соколи», «Кура-шабатура» і «Розпрягайте хлопці коней» з Наддніпрянщини, і недавні і вічні «Черемшина», «Гуцулка Ксеня», «Чорнобривці» і багато-багато інших.

У пʼятницю філармонійну сцену розділили віртуози та солісти. Від барокових перегуків до тривожної сучасності, від юнацького натхнення Мендельсона до гобоїстичної віртуозності Паскуллі слухачів провели віртуозні соло Оксани Литвиненко, Степана Сивохіпа та Сергія Гаврилюка у супроводі Академічного камерного оркестру «Віртуозів Львова» під орудою Сергія Бурка.

Передостанній вечір фестивалю прозвучав як джазовий постскриптум до великого діалогу, що тривав упродовж усього фестивалю: про свободу вираження, інтелектуальну гру, іронію і серйозність. Твори Мирослава Скорика, що прозвучали цього разу, балансували між спогадом і імпровізацією, між академічною строгістю і джазовою розкутістю. Їх довершене виконання представив блискучий піаністичний тандем Оксани Рапіти та Мирослава Драгана.

8 червня на слухачів фестивалю чекав останній концерт фестивалю, що провів ретроспективний місток до Відкриття, адже центральним образом Віртуозів 44 стала людина-герой, її вчинки та наміри, її сила та ніжність, її надія та її боротьба. Цією ідеєю пронизана і Симфонічна поема «Життя героя» (соліст Адріан Боднар), в анотації до якої Ріхард Штраус написав, що присвятив цю музику не окремій поетичній чи історичній постаті, а радше узагальненому ідеалу мужності. Присвятою стійкості українського народу цей твір ознаменував і польський диригент Павел Котла, під батутою якого звучав Академічний симфонічний оркестр Львівської національної філармонії.

Не менш виразним акцентом вечора став і Концерт для віолончелі з оркестром ля мінор Роберта Шумана, пошук надмірної досконалості у якому так і не дозволив композитору насолодитися його премʼєрою за життя. Єдиний віолончельний концерт Шумана на цей раз прозвучав у виконанні соліста – Миколи Любенка. А романтичну барву концерту доповнив представник польського романтизму Кароль Курпінський, відкривши вечір Увертюрою до опери «Дві хатки».