Виконавці:

• Віра Жук, скрипка (Україна/Австрія)
• Академічний камерний оркестр “Віртуози Львова”
• Парвіз Яхʼяві, диригент (Австрія)

Програма:

• Леонард Бернстайн. «Серенада» за мотивами «Симпозіуму Платона» для скрипки соло, струнних і ударних
• Арнольд Шенберг. «Просвітлена ніч» для струнного оркестру, тв. 4

«Світ є ми» — рядки поеми Ріхарда Демеля, сюжет якої надихнув Арнольда Шенберга на створення одного з найкращих творів — «Просвітленої ночі». Твір сповнений любові, ніжності, тривоги та прощення вважають одним з шедеврів Арнольда Шенберга. Ось вже друге століття «Просвітлена ніч» лишається символом безумовного кохання. Її історія, як і музика схвилювала не одне покоління слухачів, а музиканти порівнюють її з розлогим художнім романом, історію якого варто прожити разом з головними героями. Розмірковуваннями про те, чим є найвище та найоспівуваніше почуття пройнятий і наступний твір програми — «Серенада» за мотивами «Симпозіуму Платона» для скрипки соло, струнних і ударних маестро Леонарда Бернстайна.

Не лише у диригентській справі втілився талант легендарного Бернстайна: не менш впізнаваним є і стиль написаної ним музики, адже першочерговим завданням композитора було зробити написання творів цікавих для усіх слухачів, незалежно від віку, діяльності, чи статусу. «Серенада» за мотивами «Симпозіуму Платона» була натхненною сократівським діалогом Платона, що зображав дружнє змагання експромтів відомих афінян: політиків, філософів, полководців. І хоча «Симпозіум» належить до стриманої академічної літератури, Бернстайн побачив у ньому античну версію розмови групи друзів на вечірці, кожен з яких має свою версію візії досконалого кохання. 

У першій частині серенади згадуються давньогрецькі аристократи Федр та Павсаній, у другій – автор комедій Аристофан, третя частина написана за висловлюванням лікаря Еріксимаха, четверта – поета-трагіка Агафона. Останнє ж висловлювання, що увійшло до пʼятої частини належить самому Сократу. 

Все ще дослідники та шанувальники Бернстайна ведуть дискусії про приховані сенси «Серенади», розмірковуючи про те, чи посилання на Платона не було насправді димовою завісою, або метафорою для іншого, більш прихованого джерела натхнення. Музика Бернстайна могла б так само легко зобразити вечірку у Нью-Йорку середини минулого сторіччя, як і вечірку в стародавніх Афінах. Тож лишила по собі достатньо загадок, аби й ви, дорогі слухачі, прийшли за покликом цікавості й таємниць. Провідниками до яких стануть Академічний камерний оркестр «Віртуози Львова», диригент Парвіз Яхʼяві та солістка —  Віра Жук.

Арнольд Шенберг (1874-1889)

Ікона музичного модернізму святкує свій день народження. Ювілейний 2024 рік відзначатиметься на концертних майданчиках, в музеях та установах по всьому світу. Австрійське бюро кооперації у Львові  та Ukraine Office Austria також долучаються до святкування ювілею великого австрійського композитора.

Арнольд Шенберг – композитор, письменник, педагог, теоретик, художник, винахідник, провідний діяч віденської школи та першовідкривач дванадцятитонової техніки, яка стала визначною подією в історії музики після 1900 року.

Композиторська творчість Шенберга відносила його сучасників у віддалені сфери. Його музика та етичний підхід до мистецтва не втрачають своєї актуальності і сьогодні. Як пильний, так і безкомпромісний співтворець своєї епохи, він став уособленням століття.