Свіжий ковток повітря у важкій реальності воєнного часу. Таким задуманий 42-й Міжнародний фестиваль музичного мистецтва «Віртуози», мабуть, наймасштабніший із маратонів Львівської національної філармонії. Вже два тижні визнані скарби класичної музики звучать на межі весни та літа, а фестиваль тим самим декларує свої незмінні принципи: вірність українському, жагу до творення та безперервний пошук прекрасного. Про минулі камерні події другого тижня — читайте далі.
Українська мистецька пісня — опера в мініатюрі
Українська музика ніколи не відчувала нестачі у талановитих митцях та їхніх жанрових амбіціях. За правом маємо відчувати гордість за рідкісну пишноту вокальної царини нашої культури та той дивовижний симбіоз, який з нею утворює мистецтво слова. Ввіривши його милозвучності та інспірований нею поетичній спадщині свій композиторський хист, Микола Лисенко, Кирило Стеценко, Яків Степовий, Денис Січинський, Станіслав Людкевич, Василь Барвінський та Стефанія Туркевич-Лукіянович створили низку пісень-перлин.
У цьому концерті їх представив камерний альянс Володимира Шагая та Віталія Бобровського. Згідно з їхньою інтерпретацією, кожен український солоспів постав перед публікою як ціла опера в мініатюрі. Серед панорами настроїв — споконвічне, однак актуальне «з журбою радість обнялась», — перехрещене із лірикою пейзажу, інтимними зізнаннями, патріотичними епізодами та навіть штрихами комізму.
Українсько-німецька піаністка Віоліна Петриченко пропонувала слухачам програму речиталю, зіткана з ліричних, мрійливих настроїв та станів. Саме мрії підіймають нас над буденністю, спонукають до світла й радості.
Концерт став презентацією нового диску піаністки «Мрії: українська надія». Вона вказує: «З 24 лютого 2022 року жоден українець не може мріяти ні про що інше, як про закінчення цієї жорстокої й безглуздої війни. Це катастрофа гуманітарна та емоційна. Щодня в новинах повідомляють про її моральний вплив. Але ми все більше розуміємо, що протягом десятиліть на культурному рівні ми приділяли надто мало уваги українській музиці».
В програмі прозвучали твори українських композиторів, що досі залишались маловідомими: це легка, романтична, а часом і меланхолійна українська музика ХІХ–ХХ століть. Лисенко, Степовий, Ревуцький та Сильвестров, — всі романтики, мрійники та першовідкривачі нових шляхів, а також тонкі майстри фортепіано, що бачать цей інструмент як сокровенного друга, якому можна ввірити й власну сповідь.
Інтелігентну камерну розмову про Україну вели Наталія Гордєєва та Віоліна Петриченко. Це відомі виконавиці, що виступають на провідних сценічних майданчиках. Ступінь їхньої зануреності у делікатне звучання, витонченість форм, та, як наслідок, високий політ музичної думки, завжди є максимально високим. Концерт «Українська поема», як і сам цей жанр, що походить із давньої літературної традиції, міцно пов’язує елементи минувшини й сучасності.
Тут краса й ностальгія злилис воєдино, утворюючи палімпсести чиїхось думок, що тепер належить перетворити у власні висновки уважному слухачу. Як несподівано від лисенківського, по-домашньому легкого бідермаєру житейські перипетії вели всю культуру до щемкої простоти скориківської «Мелодії»? Які смислові паралелі криються у варіаціях Бетховена та п’єсі Косенка?.. Звісно, програма не оминає актуальних знаків теперішньої доби. Гіркою згадкою про Київ сьогодення та повітряні тривоги по всій Україні прозвучали нові твори Мортена Єссена та Тараса Зданюка.
Пʼять спогадів про «Віртуозів Львова» на Збручі
30 років тому, у вересні-1994, свої перші репетиції розпочав Академ...
Благодійна виставка «Моє серце з тобою»
Вона поклала початок оновленому
Пам’яті Василя Сліпака: у Львівській філармонії відбулось виконання епохального «Месії» Генделя
19 грудня в стінах Концертного залу Людкевича пролунала композиція ...