ШОПЕН 210

28.09.2020
Опис

Цього року увесь музичний світ відзначає 210-річчя від дня народження Фридерика Шопена. Україна – музична приєднується до вшанування великого композитора-романтика концертами, серед яких традиційно виділяються проєкти, організовані Фундацією Pro Musica Viva в особі диригента і великого подвижника в царині академічної музики – Романа Реваковича, який вже більше 30 років активно підтримує музичний діалог між Україною та Польщею.

Протягом жовтня-листопада на філармонічну публіку чекають три концерти у Львові (9.10), Києві (28.10) та Хмельницькому (20.11).

Програма цих концертів складається з Концерту №1 для фортепіано з оркестром мі мінор Фридерика Шопена (1830); Серенади для струнних Мєчислава Карловіча (1897) та твору «Орава» для камерного оркестру Войцєха Кіляра (1986). У концерті візьме участь молодий польський піаніст Томаш Марут, який перебуває під мистецькою опікою Інституту імені Фридерика Шопена в рамках програми «Молоді таланти» та Академічний симфонічний оркестр Львівської національної філармонії, а згодом Національний симфонічний оркестр України та оркестр Хмельницької філармонії. Диригент – Роман Ревакович.

Львівська національна філармонія - ШОПЕН 210

Томаш Марут

Львівська національна філармонія - ШОПЕН 210

Роман Ревакович

Доля відзначила Шопена печаткою геніальності, а сучасність залишила в його свідомості неминущий слід. Композитор народився в епоху Наполеона, дорослішав у Варшаві напередодні листопадового повстання поляків проти царської Росії, але в дні повстання у 1830 році знаходився вже на чужині – у Відні і Німеччині. Зрештою польський композитор осів в Парижі – культурній столиці Європи того часу – ні на хвилину не забуваючи про Польщу. Йому радили писати опери і симфонії, щоб піднятися до рівня визнаних композиторів, а Шопен піднявся, пишучи майже тільки для одного інструмента – фортепіано, віддаючи перевагу не монументальним жанрам, а мініатюрам – танцям, ноктюрнам, баладам, прелюдіям. Знамениті піаністи його часу прагнули великих залів, підкоряючи публіку гучними, ефектними п’єсами і віртуозною технікою, а Шопен любив м’яке, тихе звучання, приділяючи неабияку увагу найтоншим нюансам виконання, і вважав за краще камерні зали. Концерти стали першими значними творами, які Шопен створив після закінчення навчання. Твори були представлені музичній еліті Варшави, а потім – широкій публіці в Театрі Народовому. Рецензент Стефан Витвицький, який слухав прем’єру Концерту e-moll, писав: «Фридерик Шопен створив другий великий концерт […] Цей твір генія». Він створювався під впливом першого кохання композитора до Констанції Гладковської та представляє тип романтичного концерту. Саме його ми і почуємо у виконанні українського оркестру та польського піаніста – лауреата багатьох міжнародних конкурсів, зокрема IV премії 50-го Польського національного конкурсу піаністів Фридерика Шопена у Варшаві-2020.

Львівська національна філармонія - ШОПЕН 210

Фридерик Шопен

З легкої диригентської палички Романа Реваковича музика композитора, диригента і… піонера польського альпінізму Мєчислава Карловіча, – звучатиме в Україні не вперше. Завдяки своїм симфонічним творам Карлович зайняв в неоромантичному напрямку музики Європи початку ХХ століття одне з найпомітніших місць. Якби він не загинув у віці тридцяти трьох років під лавиною, зміг би створити ще багато видатних творів, проте його звершення в області симфонічної музики і так залишаються унікальними.

Львівська національна філармонія - ШОПЕН 210

Мєчислав Карловіч

Ім’я сучасного польського композитора Войцеха Кіляра – також не випадкове у цій програмі, адже народився він у 1932 році у Львові. Один з найбільш значних – поряд з Лютославським, Пендерецьким і Гурецьким – польських композиторів другої половини XX століття. Більш широкому загалу композитор відомий за музику до більш ніж 160 фільмів, серед яких: «Земля обітована» Aнджея Вайди, майже всі фільми Kшіштофа Зануссі, «Дев’яті врата» та «Піаніст» Романа Поланського, «Дракула» Френсіса Форд Копполи, за яку отримав премію Американського товариства композиторів, авторів і продюсерів ASCAP Award в Лос-Анджелесі і премію Best Score Composer на фестивалі фільмів жахів в Сан-Франциско.

До того, як Кіляр написав свій найвідоміший твір – симфонічну поему «Кшесани» – він вважався провідним представником польського музичного авангарду. Тоді він уже написав RIFF 62 ультрасучасну композицію за звучанням і формою, яка стала символом бунту проти традиції, маніфестом майбутнього. На фестивалі «Варшавська осінь» RIFF 62 викликала справжній фурор. Потім композитор захопився іншим авангардом – мінімалістичною музикою. Orawa для камерного оркестру, яка прозвучить в цій українській серії концертів написана вже в іншій стилістиці: Кіляр майже відмовився від авангардних технічних засобів, користувався більш спрощеною музичною мовою, вважав за краще використовувати сильне звучання і впливати на емоції.

Проєкт відбувається завдяки дофінансованню з коштів Міністра Культури та Національної Спадщини Республіки Польща з Фонду Промоції Культури та Польського інституту у Києві.

За матеріалами прес-релізу

Поділитись


Популярне

22.01.2024 Концерти

VIII Різдвяний благодійний фестиваль коляди та духовної пісні відкрив ансамбль «Високий Замок»

У неділю, 21 січня у храмі Різдва Пресвятої Богородиці Академічний інструме...

05.11.2023 Анонси

Академічний симфонічний оркестр INSO-Львів Львівської філармонії вирушив у гастрольне турне Нідер...

Традиційно наприкінці року Академічний симфонічний оркестр INSO-Львів Львів...

07.11.2023 Концерти

До 45-річчя творчої діяльності Мар’яна Шуневича

За високий професіоналізм, вагомий особистий внесок у розвиток та п...