У неділю, 3 квітня, та неділю, 10 квітня у виконанні Струнного октету Академічного камерного оркестру «Віртуози Львова» прозвучить твір австрійського композитора Йозефа Гайдна  «Сім останніх слів Ісуса на хресті». Подія приурочена 290-ій річниці від дня хрещення Франца Йозефа Гайдна (1732–1809). Свій твір композитор написав саме для виконання під час Великого Посту.

Композиція прозвучить двічі: 3 квітня о 13.30 – у Церкві святого Андрія (площа Соборна, 3а), о 19:00 – у Церкві Ведення в храм Пресвятої Богородиці (вул. Чукаріна, 5), та  10 квітня о 18:00 Церкві Різдва Пресвятої Богородиці УГКЦ (майдан святого Івана Павла ІІ папи Римського, 1)

Вхід для усіх охочих вільний.

«Основна мета виконання твору – передати останні слова Ісуса Христа як заклик до людей хоч на мить уявити муки, які Він пережив. Через музику передається те, що не можливо передати словами – біль Ісуса Христа. Музика і релігія дуже гармонують, музика оперує не словами, а почуттями, і у цьому вся сила», – діляться думками артисти оркестру «Віртуози Львова».

Це сім висловів, які Ісус Христос проголосив на хресті:

1. Євангеліє від Матвія 27:46 повідомляє нам, що близько дев’ятої години Ісус скрикнув гучним голосом, кажучи: «Елі, Елі, лема савахтані?», що означало: «Боже Мій, Боже Мій, чому Ти Мене покинув?» Цими словами Ісус передав Своє почуття самотності, тому що Бог поклав на Нього гріхи світу, і через це Бог повинен був «відвернутися» від Ісуса. Відчуваючи тягар гріха, Ісус єдиний раз за всю вічність зазнав відокремлення від Бога. Таким чином також виповнилося пророче твердження з Псалму 21:1.
2. «Отче, прости їм, бо вони не знають, що роблять!» (Луки 23:34). Ті, хто розпинав Ісуса, повністю не усвідомлювали, що роблять, бо вони не знали Його як Месію. Їхнє незнання божественної істини не означає, що вони заслужили прощення, і молитва Христа під час їхніх знущань над Ним є вираженням безмежного співчуття Божественної благодаті.
3. «Запевняю тебе: сьогодні ти будеш зі Мною в раю!» (Луки 23:43). Цим твердженням Ісус переконує одного з розіп’ятих на хресті злочинців, що той потрапить з Ним на небеса, коли помре. Це право було надане, тому що перед самою смертю злочинець виразив свою віру в Ісуса, визнавши Його (Луки 23:42).
4. «Отче, у Твої руки передаю Свій дух!» (Луки 23:46). Ісус добровільно віддає Свою душу Отцеві, вказуючи на те, що Він помирає і що Бог приймає Його жертву. Він «приніс Себе, непорочного, Богові» (Євреям 9:14).
5. «Жінко, ось твій син!» і «Ось твоя мати!». Коли Ісус побачив Свою матір, яка стояла біля хреста з апостолом Іваном, Його улюбленим учнем, Він передав опіку про Свою матір Іванові. З того часу Іван узяв її до себе додому (Івана 19:26-27). У цьому вірші Ісус, найбільш співчутливий Син, забезпечує опіку для Своєї земної матері після Його смерті.
6. «Прагну!» (Івана 19:28). Ісус виконав месіанське пророцтво з Псалму 68:22: «Дали мені в їжу жовч, і в моїй спразі мене напоїли оцтом». Сказавши, що хотів пити, Ісус спонукав римських охоронців дати Йому оцет, як це було прийнято під час розп’яття, виконавши цим пророцтво.
7. «Звершилося!» (Івана 19:30). Останні слова Ісуса означали, що Його страждання закінчилися, і всі діла, доручені Йому Отцем – проповідувати Євангеліє, творити чудеса та досягти вічного спасіння для Свого народу – були виконані. Борг за гріх було сплачено.

Детальна інформація про події за посиланнями:

https://philharmonia.lviv.ua/event/the-seven-last-words-of-christ/

https://philharmonia.lviv.ua/event/the-seven-last-words-of-christ-2/