Багатство подій останнього весняного місяця можна порівняти хіба з нинішнім буянням природи: від ласкавого сонця до величних гроз — і наймасштабнішого філармонійного фестивалю! Цьогоріч у Львівській національній філармонії у 44-й раз проходить Міжнародний фестиваль “Віртуози”.
Фестиваль розгортається як багатовекторна мозаїка, де події об’єднані в декілька тематичних русел. Одне з них — історико-духовне: від монументальної «Великої меси» Моцарта до «Присвят» Борису Лятошинському та Мирославу Скорику, концерту на підтримку ЗСУ в Гарнізонному храмі та сакрального вечора in memoriam. Інше русло — національне, що досліджує українську музичну ідентичність: програми з творами Лятошинського, Скорика, Косенка, Станковича, молодих композиторів, а також прем’єри сучасної української музики.
Ще один важливий напрям — інтернаціональний діалог: французька музика в «Le Hautbois Français», аргентинське танго в Kyiv Tango Orchestra, образи Шопена, Равеля та Шумана. А концерт-закриття завершує фестиваль рефлексією про героїчну людину та її боротьбу. Так постає повна картина — від інтимного камерного до симфонічного епосу, від молодих авторів до класиків, від болю втрат до надії відродження.
Запрошуємо на майбутні події:
Kyiv Tango Orchestra у супроводі камерного складу Академічного симфонічного оркестру Львівської національної філармонії перетворить сцену на простір пристрасті, суму, гри і ностальгії. Від Пʼяццолли до української пісні — це не просто мандрівка в жанрі, а танець культур, інтонацій і сердець.
Легендарне “Oblivion”, щемке “Adiós Nonino”, легкий флірт “El choclo” і ніжна “Milonga Sentimental” — класика, що дихає сьогоденням.
А в оригінальних творах Богдана Решетілова та блискучих аранжуваннях Івана Небесного українські мелодії зазвучать у новому, танго-ритмічному світлі. Тут “Гуцулка Ксеня” і “Ой на горі два дубки” стають частиною загального серцебиття — живого, багатого, неймовірно рідного.
Вступна тема Концерту для фортепіано з оркестром прийшла до Моріса Равеля у потязі між Оксфордом і Лондоном, ритми були дбайливо зібрані у подорожі Америкою, а премʼєра мала відбутися в Амстердамі. На цей раз музиканти Академічного симфонічного оркестру Львівської національної філармонії на чолі з Ігорем Муравйовим та солістом – Йожефом Ермінем представлять Концерт у Львові.
Доповнить присвячену композитору частину події і твір, який Равель, ще не запідозривши у майбутній популярності, описав, як «експеримент у дуже особливому та обмеженому напрямку», а саме славнозвісне «Болеро».
Розділить симфонічні ландшафти Франції ХХ століття і молодший сучасник Равеля – Ернест Шоссон, який після десятиліть написання невеликих вокальних творів сколихнув сучасників масштабним оркестровим твором, а саме – своєю єдиною Симфонією.
Малий концертний Зал ім. Василя Барвінського (Львівський державний музичний ліцей імені Соломії Крушельницької вул. Зелена, 10)
Свічка першого літнього дня вже пʼятий рік поспіль обпікає болем втрати — відходу у вічність маестро Мирослава Скорика, патрона Львівської національної філармонії, композитора, музиканта, наставника. У цей вечір фортепіанні твори композитора прозвучать у виконанні молодих музикантів – Павла Гмиріна та Станіслава Гумінюка. Для пам’ятного вечора вони обрали також «Пісню» композитора, що став творчим орієнтиром для українських музикантів, зокрема і для Мирослава Скорика – Василя Барвінського, а також твори молодших сучасників Скорика: Івана Карабиця та Ігоря Шамо.
Як подих весни серед важкої тіні історії, три твори Мирослава Скорика, три грані його творчості, що зливаються у вечорі надії та сили духу. Величний Пролог з опери «Мойсей» — це музичне звернення до народу, що шукає шлях, і пророка, що веде крізь випробування. Символічно, що виконання цього твору доручене молодим митцям Львівської академії — вони не просто відтворюють партитуру, а приймають естафету культурної пам’яті. Концерт для скрипки з оркестром № 7 — інший вимір Скорика. Цей твір водночас інтелектуальний і емоційний, у ньому — барви, напруга, політ. А фінальна Кантата «Весна» — це вже не просто музика, а відлуння пробудження. Голоси хору, баритон Миколи Губчука, солісти — усі вони сплітаються в єдиний життєствердний жест.
До 130-річчя від дня народження Бориса Лятошинського
Камерний вечір — інтимний щоденник епохи. Борис Лятошинський постає не лише як композитор, а як свідок і провісник, чия музика розкриває глибини людського досвіду — від особистого болю до національної пам’яті.
На сцені — баритон Микола Губчук і піаністи Максим Шадько та Тетяна Гомон. Їхній діалог з Лятошинським — це не реконструкція, а співпереживання. У п’яти романсах на слова Івана Франка композитор вдивляється в українську душу через призму поезії, де кохання і страждання, мрія і трагізм переплітаються у щемких інтонаціях. Траурна прелюдія 1920 року — музична рефлексія на злам часу, коли тиша стає найгучнішим свідченням. А Соната №1 — це не просто форма, а драматичний простір для пошуку себе в хаосі змін. П’ять прелюдій, тв. 44 — мозаїка внутрішніх станів, від споглядальної відстороненості до емоційного надриву. А завершенням стане цикл обробок українських народних пісень — не як фольклорна прикраса, а як глибоке осмислення витоків.
Цей концерт — як палітра часу: від барокових перегуків до тривожної сучасності, від юнацького натхнення Мендельсона до гобоїстичної віртуозності Паскуллі. Програма сплітає воєдино голоси століть, народів і індивідуальностей, утворюючи єдиний, пульсуючий музичний організм. Академічний камерний оркестр “Віртуози Львова” під орудою Сергія Бурка — у центрі цього руху. Їм довірено вести слухача крізь симфонічний світ юного Мендельсона, де кожна нота звучить як спонтанна радість творення, — до глибокого, проникливого Adagio con variazioni Респігі, що розкриє весь ліризм і теплоту віолончелі в руках Оксани Литвиненко. На завершення — дві дзеркальні події: прем’єра «Чакони спротиву» Алли Сіренко, що прозвучить у виконанні Сергія Гаврилюка, є напруженим голосом сучасності.
Цей вечір — ніби джазовий постскриптум до великого діалогу, що тривав упродовж усього фестивалю: про свободу вираження, інтелектуальну гру, іронію і серйозність. Твори Мирослава Скорика, що прозвучать цього разу, — крихкий баланс між спогадом і імпровізацією, між академічною строгістю і джазовою розкутістю. На сцені — блискучий піаністичний тандем Оксани Рапіти та Мирослава Драгана. У їхньому виконанні прозвучать знакові сторінки з доробку Скорика: від витончених «джазових п’єс» до сміливих стилізацій на теми Бетховена та Шопена.
Останній вечір Фестивалю проведе ретроспективний місток до Відкриття, адже центральним образом Віртуозів 44 стала людина-герой, її вчинки та наміри, її сила та ніжність, її надія та її боротьба. Цією ідеєю пронизана і Симфонічна поема «Життя героя», в анотації до якої Ріхард Штраус написав, що присвятив цю музику не окремій поетичній чи історичній постаті, а радше узагальненому ідеалу мужності.
Не менш виразним акцентом вечора стане і Концерт для віолончелі з оркестром ля мінор Роберта Шумана, пошук надмірної досконалості у якому так і не дозволив композитору насолодитися його премʼєрою за життя. Єдиний віолончельний концерт Шумана на цей раз прозвучить у виконанні соліста – Миколи Любенка. А романтичну барву концерту доповнить представник польського романтизму Кароль Курпінський, відкривши вечір Увертюрою до опери «Дві хатки».
Світові шедеври та сучасна українська музика в Львівській філармонії
16 березня о 18:00 Львівський камерний орке...
Пам’яті Василя Сліпака: у Львівській філармонії відбулось виконання епохального «Месії» Генделя
19 грудня в стінах Концертного залу Людкевича пролунала композиція ...
INSO-LVIV зібрали понад 150 тис грн для Збройних Сил України
11 січня симфонічний оркестр INSO-Lviv Льві...