Українська музична традиція сягає давніх часів. Так, монодійні співи лицарів перед боєм, які виникли ще в Середньовіччі, функціонували в нашій культурі й у ранньомодерні часи. Сольний концерт відомого виконавця та культурного діяча Тараса Компаніченка об’єднає ці твори, зокрема, кондак «Пресвятій Богородиці, возбранній воєводі», а також українську епіку, — як-от «Дума про Хведора Безрідного». Коріння псалмодійних творів стилістично сягає в середні віки, але активно вони виконувались саме у XVI–XVIII століть. 

Виконавець звертається до найдавніших відомих записів, серед них «Дума про смерть князя Корецького під Цецорою». Він розповідає: «Це твори, в яких часто на історичному тлі розв’язуються морально-етичні проблеми з якими стикається культурний герой, або ж певна суспільна група, в цьому випадку лицарі. Це, власне, розповідь для лицарів про те, з чим вони зустрінуться під час походів».

Окремо Тарас Компаніченко відзначає комплекс так званих «госпітальєрських» тем, — тем, які характерні як для України, так і Європи часів Середньовіччя та раннього модерну. Речі, які хвилювали тогочасну людину — це і мистецтво доброї героїчної смерті, і добра смерть як приклад до наслідування. «Про це йдеться і зараз в текстах церковних богослужінь, єктеніях, — нагадує Тарас, — “християнського кінця життя нашого і доброї відповіді на Страшному Суді” просимо». Думи «Про смерть Самарських братів», «Про смерть козака на долині Кодимі», чи славнозвісна «Дума про втечу трьох братів з Азову» — ці твори оповідають ще й про те, як можна покаянням за свої вчинки та гріхи можна врятуватись самому і врятувати своїх побратимів-лицарів. Вони подають приклад мудрого провідника, який відповідальний за себе та своє військо, він ладен жертвувати собою, щоб врятувати інших і здобути життя вічне («Дума про Олексія Поповича Пирятинського»).

Крім цього, у програмі лунатимуть пісні з Почаївського «Богогласника» отців Василіян, датованого 1790–1791 роками. Це будуть як анонімні, так і авторські твори, на слова і музику Лукаша Длонського, Івана Моравського. Також слухачі познайомляться з кантами XVII–XVIII століть авторства Стефана Яворського, Івана Мазепи, Теофана Прокоповича, Димитрія Туптала, Василя Довговича, Григорія Сковороди. 

Твори прозвучать під акомпанемент ренесансної лютні, барокової лютні, бандури Остапа Вересая, старосвітської бандури та ліри.

Виконавець:

• Тарас Компаніченко, лютня, бандура, ліра

Програма: 

• Українські старовинні канти, лицарські пісні та пісні з рукописних збірників XVII–XVIII століть

Камера: Андрій Зелений
Режисер ефіру: Микола Хшановський
Звукорежисер трансляції: Мар’ян Лесюк
Продюсер: Богдан Сегін

***

Шановні слухачі! Під час відвідування подій у Львівській національній філармонії зверніть увагу на заходи безпеки.

У випадку повітряної тривоги концерт буде перервано, а усім гостям запропоновано пройти в укриття. У зв’язку з цим кількість місць обмежена.

Також просимо мати із собою документ, що посвідчує особу. Нагадуємо про дотримання протиепідемічних заходів, спрямованих запобіганню поширення COVID-19.

Будемо раді бачити усіх у Львівській національній філармонії!

***

“Україна–2022. Музи не мовчать” — це серія концертів в онлайн-форматі від Львівської національної філармонії, що створена для підтримки українських музикантів під час російської воєнної агресії. Концерти є платформою для єднання українського музичного середовища, оскільки багато виконавців та виконавиць концертних програм в рамках серії стали вимушеними переселенцями і знайшли прихисток у Львові.

Ми надаємо безплатну можливість для всього світу переглядати концерти на офіційному YouTube-каналі Львівської філармонії. Водночас пропонуємо нашим слухачам з-за кордону надавати благодійну фінансову допомогу українським музикантам, які залишилися в Україні.

Банківські реквізити для благодійної допомоги в українських гривнях.