На останній день літа-2022

Програма концерту складається із двох розділів, що доповнюють один одного. У цьому її повторюваність та водночас різноманітність. Скрипаль Орест Смовж розповідає:
«Для мене найважливіша ціль першого блоку програми полягає в тому, щоб зіграти всі твори для скрипки з фортепіано, які коли-небудь були написані Саті та Бріттеном. Як шкода, що разом вони тривають трохи менш як 30 хвилин! І хоча це не те, що мене приваблювало в цьому виборі, але є ще дещо спільне: Саті писав ці п’єси в Франції під час Першої світової війни. А у Бріттена тематика мілітарного, хоча й дуже елегантно викладена, але присутня з самого початку творчості. Він відомий як творець монументального «Воєнного реквієму», проте в нього є ряд творів написаних в молодості з артикульовано-пацифістським тоном. Таку ж дотичність має і Сюїта, прем’єру якої Бріттен чув в Барселоні, оточеній іспанською громадянською війною.

Задум нашої з Максимом Шадьком програми виник з цілком абстрактних думок, симпатій до композиторів, і передчуття, бажання літа. Я слухав варіації Бріттена для фортепіано (1965 року) та паралельно обговорював абстрактні фортепіанні програми: так з поєднання моєї дуже давньої любові до Бріттена і недавнього захоплення Саті, я вирішив, що може вийти дуже незвичний концерт, на який я б сходив. 

Обидва композитори в мене викликають відчуття музичної «свіжості». Тому захотілось почути їх в компанії творів, які викликають у мене схожі відчуття, і в компанії періодів творчості композиторів, які створюють відчуття не те що «легкості», а якоїсь прозорості, невимушеності та щирого недраматичного захоплення. Це соната 10-річного Моцарта, рондо Бетховена, написане ним ще до своїх найвідоміших творів, Ноктюрн Кейджа з надзвичайною тендітністю. А також, як фанат фінської музики я не міг не додати твір фінського композитора Хірвели, і з цієї ж причини у програмі з’явився й твір українського автора — Вишинського.

Надзвичайно давно я захоплююсь творами Моцарта, написаними в дитинстві та в підлітковому віці. В них ще більше, ніж в інших творах помітна дитяча гра з жанрами, з інструментами, але в них є і дуже щира емоційність. У Рондо Бетховена вже можна побачити того, хто напише своїх 10 скрипкових сонат і багато інших творів. 

Твір фінського композитора Хірвели написаний з думкою про сцену з «Макбета» Шекспіра, де перемішані сон, відчуття провини, переслідування голосами в голові. Сама музика напівграйлива, така, що може викликати гарячку своєю мінливістю і певною театральністю. Я б не сказав, що він саме про дорогу до божевілля, але в ньому, думаю, вловлена насиченість і легка (деколи іронічна) моторошність, притаманна англійському драматургу. З однієї точки зору цікаво грати композитора, з яким я особисто не знайомий і який не підозрює про наш з Максимом Шадьком концерт, але з іншої — за винятком Вишинського це стосується і всіх інших композиторів концерту.

У композиції Вишинського сама назва є в першу чергу послідовністю нот «C» — до, «A» — ля, «G» — соль, «E» — мі, але тут є і дуже чітка стилістична апеляція до музики Кейджа. Це і певна просторовість, застиглість, вслухання, ідея медитації, використання інструментів як звукових об’єктів шумового типу. А перша репліка скрипки — це невеликий привіт “Шести мелодіям” Кейджа.

Під час цього проєкту «Музи не мовчать» я не хочу думати про українську перемогу (для мене в цьому слові дуже багато ваги, його важко фізично вимовити, в ньому дуже багато втоми). Я хочу концентруватись на шляху до неї. Як, на мою думку, музиканти можуть допомагати цьому шляху? Знаходити людей, яким необхідна музика, і створювати можливість цієї музики».

Виконавці: 

• Орест Смовж, скрипка
• Максим Шадько, фортепіано

Програма:

• Ерік Саті (1866–1925). «Речі, побачені справа наліво (без окулярів)» (1914)
      Choral hypocrite
      Fugue à tâtons
      Fantaisie musculaire 

• Бенджамін Бріттен (1913–1976). Сюїта для скрипки та фортепіано, тв. 6 (1935)
      Introduction. Andante maestoso
      March. Allegro alla marcia
      Moto perpetuo. Allegro molto e con fuoco
      Lullaby. Lento tranquillo
      Waltz. Alla Valse: Vivace e rubato

• Ерік Саті. «Інший хорал» (1914)
• Бенджамін Бріттен. «Reveille» (1937) 
• Ерік Саті. «Для Кітіри» (1917)
• Вольфганг Амадей Моцарт (1756–1791). Соната для скрипки та фортепіано KV 27 (1781)
• Йоуні Хірвела (1982). «Фрагменти з Макбета» (2014)
• Джон Кейдж (1912–1992). Ноктюрн (1947)
• Віталій Вишинський (1983). «C.A.G.E. Медитація на струнах та за ними» (2014)
• Людвіг ван Бетховен (1770–1827). Рондо для скрипки та фортепіано, Wo O41 (1794)

Камера: Андрій Зелений
Режисер ефіру: Микола Хшановський
Звукорежисер трансляції: Мар’ян Лесюк
Продюсер: Богдан Сегін

***

Шановні слухачі! Під час відвідування подій у Львівській національній філармонії зверніть увагу на заходи безпеки.

У випадку повітряної тривоги концерт буде перервано, а усім гостям запропоновано пройти в укриття. У зв’язку з цим кількість місць обмежена.

Також просимо мати із собою документ, що посвідчує особу. Нагадуємо про дотримання протиепідемічних заходів, спрямованих запобіганню поширення COVID-19.

Будемо раді бачити усіх у Львівській національній філармонії!

***

“Україна–2022. Музи не мовчать” — це серія концертів в онлайн-форматі від Львівської національної філармонії, що створена для підтримки українських музикантів під час російської воєнної агресії. Концерти є платформою для єднання українського музичного середовища, оскільки багато виконавців та виконавиць концертних програм в рамках серії стали вимушеними переселенцями і знайшли прихисток у Львові.

Ми надаємо безплатну можливість для всього світу переглядати концерти на офіційному YouTube-каналі Львівської філармонії. Водночас пропонуємо нашим слухачам з-за кордону надавати благодійну фінансову допомогу українським музикантам, які залишилися в Україні.

Банківські реквізити для благодійної допомоги в українських гривнях.