Симфонія Зізнання

Виконавці:

• Віоліна Петриченко, фортепіано
• Академічний симфонічний оркестр Львівської національної філармонії
• Сімон Камартін, диригент

Програма:

• Антонін Дворжак (1841-1904). Симфонічна поема «Водяник», тв. 107 (1896)
• Марія Слєпченко. «Ісповідь» (2024)
• Альберік Маньяр (1865-1914). «Гімн справедливості», тв. 14 (1901/1902)
• Моріс Равель (1685-1750). «Павана на смерть інфанти»  (1875/1937)
• Ганна Гаврилець (1958-2022). Концерт для фортепіано з оркестром (1982)
  Світова прем’єра
• Йоганн Себастьян Бах (1685-1750). Хорал «Komm, süßer Tod / Прийди, солодка смерте» (1736) оркестрування Леопольда Стоковського

Якщо архітектура – це застигла музика (Гете), то музика – це ніщо інше, як схоплена жива емоція. Почуття, зберегти які композитори намагаються, наділивши їх формою, висотою, тембром. Такою щирою, як непідробні людські сміх та сльози, буде і Симфонія Зізнання від Академічного симфонічного оркестру Львівської національної філармонії. 

Підготований музикантами калейдоскоп творів дбайливо торкатиметься струн почуттів, адже провідним мотивом вечора стане молитва. Молитва, як безперервна розмова з Богом у «Ісповіді» сестри Марії Слєпченко, яка нещодавно здобула ґран-прі міжнародного конкурсу International Youth Music Competitions (IYMC) у США. Та символ духовної величі — хорал Йоганна Себастьяна Баха, який для оркестру переклав англо-американський диригент і органіст польського походження Леопольд Стоковський. 

Однак зізнання будуть й інакшими. Символ справедливості, обурення та пристрасті – зізнання французького композитора межі ХІХ та ХХ століть — Альберіка Маньяра, який написав свій «Гімн справедливості» полишивши військову службу після того, як французька армія незаслужено звинуватила у зраді його єврейського колегу. У ті ж роки, що Маньяр приймав доленосні рішення, інший французький композитор Моріс Равель працював над своєю перлиною — «Паваною на смерть інфанти» – ніжним зізнанням у тузі за втраченим минулим світом величі та краси. 

Зізнанням стане і можливість відкрити нове в собі та в українській музиці, адже разом із солісткою Віоліною Петриченко оркестр представить також премʼєру — Концерт для фортепіано з оркестром Ганни Гаврилець – дипломний твір композиторки, що 43 роки чекав на своє відкриття і, зрештою за ініціативи диригента Сімона Камартіна буде відновлений на сцені філармонії. 

«Щоразу сумно чути, коли кажуть, що сучасного українського фортепіанного концерту не існує, а потім виявляється, що твір чекав понад сорок років, щоб його почули вперше…

Це буде відкриття для всіх — і для мене як виконавиці, і для слухачів».

– Віоліна Петриченко