Пшеничне перевесло - Львівська національна філармонія

Пшеничне перевесло

Камерна сцена

Неділя 06.04.2025 / 17:00

Камерна сцена

200

Опис

До 70-ліття Ігоря Білозіра

Виконавці:

  • Лілія Вікарук
  • Наталія Грановська
  • Маріанна Лаба
  • Оксана Савіцька
  • Віталія Голубнича
  • Василь  Понайда
  • Станіслав Гоян
  • Ніна Карпінець
  • Ірина Стефанко
  • Анастасія Чубінська
  • Віталій  Білан
  • Олеся Левків

 

Програма концерту:

  • Ігор Білозір.
    • «Ласкаво просимо», слова Володимира Крищенка
    • «Музика пливе», слова Анатолія Канича
    • «Світлиця», слова Богдана Стельмаха
    • «Перший сніг», слова Богдана Стельмаха
    • «Коханий», слова Петра Запотічний
    • «Джерело», слова Богдана Стельмах
    • «Чарівна Бойківчанка», слова Михайла Воньо
    • «Барвисті сни», слова Василя Кудлика
    • «Не сип, мила, скла», слова Богдана Стельмаха
    • «Ніби вчора», слова Петра Запотічного
    • «Пшеничне перевесло», слова Богдана Стельмаха
    • «Збирались хлопці», слова Богдана Стельмаха
    • «Ой русалонько», слова Богдана Стельмаха
    • «Розпитаю про любов», слова Богдана Стельмаха
    • «Сива зозуленько», слова Маркіяна Шашкевича
    • «Від Бога», слова Михайла Ткача

Режисерка–постановниця та авторка ідеї — Любов Фітьо

Ігор Білозір — білий птах української пісні. Ті, кому пощастило близько знати його як митця і як людину, приятелювати, співпрацювати з ним, — багаті люди. До кінця днів своїх вони грітимуться щедрим теплом його великої душі. Він жив так, як писав, а писав так, як жив.

Багато його пісень тепер звучать повсюдно, вони справедливо дістали якнайширше визнання і стали народними: «Світлиця», «Пшеничне перевесло», «Ніби вчора», «Перший сніг», «Не сип, мила, скла», «Джерело», «Розпитаю про любов», «Сива зозуленько», «Коханий»

В особі Ігоря Білозіра спочатку – місто Лева, а згодом і весь світ отримав самобутній пісенний діамант, який залишив на нашій землі яскравий незабутній пісенний слід!

За честь кожному тоді було приятелювати з ним, йти вулицею поруч, вслухатися в його пісні, радитися, радіти за нього. Ігор був прикладом того, як треба жити і працювати для рідного народу, для рідної пісні. Він свято вірив, що українське звучатиме повсюдно на рідній землі. Рано чи пізно. Йому вдавалося бачити наперед і писати не тільки на вимогу свого часу. Подібне дається одиницям. Завжди матимемо до нього і його творчості особливу шану.

Поділитись