Музична вітальня

П’ятниця 25.01.2019 / 17:00

Палац Потоцьких (вул. Коперника 15)

100-100

Абонементи діють

Опис

«Прометей української музики» – так називали Станіслава Пилиповича Людкевича. Більш влучної метафори генію композитора годі й добрати.

Визначний музикант, митець, науковець-фольклорист, педагог. 100 непростих років життя і творчості українського генія тісно переплелися з історією Галичини, з трагедіями і успіхами рідного краю.

Музикою Людкевич займався змалечку. Першою наставницею стала мати маленького Станіслава – Гонората Людкевич (у дівоцтві Гіжовська), що була ученицею самого Михайла Вербицького. Так-так, того самого Вербицького – автора Гімну України!

Станіслав Людкевич вже у чотири роки співав у хорі, у дванадцять диригував, а у вісімнадцять написав свій перший твір: «Пожар» за Шиллером.

Складним був шлях патріарха галицької музики. Дві війни, російський полон під час першої світової, Друга світова, непрості стосунки з радянською владою у повоєнний період… Але весь цей час Людкевич творить свої безсмертні шедеври, вивчає та навчає, йде вперед, розвивається. Він руйнує стереотипи, намагається зробити українську музику актуальною, знаною у світі. Слідкує за усіма сучасними тенденціями світу музики. В часи залізної радянської завіси це було вкрай непросто. Але цьому колосальному чоловіку це вдається: «Ми насилу затуляємо вуха, замикаємо очі на все те, що діється в світі, бо боїмося, щоб воно не «змінило» нашого національного характеру! А по мені, нехай радше змінить, прочистить, перефільтрує нас до «ґрунту», може знищить в нас і цю хоч «національну», але заскорузлість. Бо річ загальнозвісна, що тільки те мистецтво чи культура може мати тривку основу і значення, яке є влучним і правдивим відображенням свого віку» – говорив Станіслав Пилипович.

Крізь весь свій шлях композитор звертається до творчості двох пророків України – Шевченка і Франка: «Заповіт», «Кавказ», «Каменярі», «Наймит». Потрібно було бути наділеним неабиякою відвагою, щоб у ті часи так сміливо кричати про свободу!

Станіслав Людкевич відійшов у засвіти через 9 місяців після свого 100-річного ювілею. До останнього дня ця неймовірна особистість не зупинялася ані на крок. До останнього дня корифей працює, викладає, консультує молоде покоління, що й досі пам’ятає цього красивого, глибоко духовного і незбагненно талановитого українського митця!

Цьогоріч відзначаємо 140-річчя з дня народження великого композитора.

25 січня о 17.00 у Палаці Потоцьких відбудеться Музична вітальня Станіслава Людкевича.

Фортепіанні перлини, солоспіви, хорові обробки коляд в аранжуванні для
хору й струнного оркестру та інші яскраві твори видатного композитора.

Перелік творів:

  • Солоспіви:
    • «Ти моя найкраща пісня» (слова Олександра Олеся)
    • «Ой вербо, вербо» (слова Василя Пачовського)
    • «Спи, дитино моя» (слова Петра Карманського)
    • «Тайна» (слова Олександра Олеся)
    • «Одна пісня голосненька» (слова Уляни Кравченко)
    • «Піду, втечу» (слова Олександра Олеся)
    • «Як любо» (слова Олександра Олеся)
  • Романс, Баркарола, Лемківська полька для фортепіано
  • Марш з опери «Бар-Кохба» для фортепіано в чотири руки
  • Елегія для струнного квартету
  • Євген Станкович. Елегія пам’яті Станіслава Людкевича для струнного квартету
  • Хорові обробки коляд в аранжуванні для хору й струнного оркестру
    Володимира Пасічника

Поділитись