Цьогорічний 43-й фестиваль “Віртуози” охопив 17 подій, 5 з яких філармонія представила також у прямих етерах. Записи концертів вже переглянули 2,5 тисячі користувачів, тож ми запрошуємо і вас пригадати події фестивалю, або ж стати глядачами наступної трансляції!
Віртуози 43. Концерт-відкриття. ЦВІТ ПАПОРОТІ
«Музика — це справа людського творіння, вона є частиною людського буття», — цими словами видатного українського композитора, нашого сучасника Євгена Станковича розпочався один з найбільших європейських фестивалів класичної музики. Грандіозне відкриття стало справою одного з провідних оркестрів філармонії — Академічного симфонічного оркестру Львівської національної філармонії під батутою Теодора Кухара. І розпочався концерт унікальною за своєю історією сюїтою з фолк-опери видатного сучасника Євгена Станковича «Цвіт папороті».
Приєднався до оркестру і відомий чеський віолончеліст Іржі Барта. Його соло прозвучало у Концерті для віолончелі з оркестром сі мінор Едварда Елгара. А завершила відкриття квінтесенція музичного хисту одного з найбільш знаних чеських композиторів Богуславі Мартіну — Симфонія №4.
Міцні міжнародні зв’язки завжди були частиною української музичної історії та фестивалю «Віртуози» зокрема. Тому 24 травня у Львівській філармонії прозвучали твори українського, польського та франко-швейцарського авторів під орудою Вінсента Козловського, відомого польського диригента. Соло — Андрій Павлов, виступав — Академічний симфонічний оркестр Львівської національної філармонії.
На початку 1920-х найвидатніший український симфоніст століття, Борис Лятошинський зазнав творчого формування як яскравий модерніст. У той час юний Кароль Шимановський із Тимошівки (сьогодні — селище поблизу Кропивницького) помандрував до Варшави на навчання. А П’єр Віссмер, майбутній митець постромантичного напряму, проходив перші кроки у музиці. Упродовж кількох наступних десятиліть вони напишуть масштабні твори найвишуканішого ґатунку, симфонічної могутності, сповнені відданості глибинам, що нуртують в фольклорі їхніх народів.
Віртуози 43. ВІВАЛЬДІ — З НАМИ
Ділився відкриттями старовини 25 травня новостворений ансамбль давньої музики «Terra Barocca». На сцені він дебютував під орудою художньої керівниці — Анни Іванюшенко.
Цього разу на сцені звучав — Антоніо Вівальді! Винахідливий майстер звуку та чарівливий новатор свого часу, він створив неповторні композиції, що виходять за рамки канонів та проявляють найоригінальніші риси кожного із задіяних інструментів.
Інструментальні дуети й тріо, вокальні арії з опер Вівальді та камерний концерт — більшість з цих творів написана митцем у зеніті кар’єри, у 1720-х. Інтерпретатори бароко під час цього концерту запропонували слухачам стати свідками того, як на сцені філармонії формується нова течія львівської школи історично інформованого виконавства.
Віртуози 43. УКРАЇНСЬКА НОСТАЛЬГІЯ
Вечірня тепла атмосфера, зіткана з оркестрових творів, що так чи інакше належні до пізньоромантичної традиції, присвячується почуттю ностальгії. Ним просякнута пісенність «Серенади» Мєчислава Карловіча, та Скрипковий концерт ре мінор Фелікса Мендельсона, творіння тоді юного генія, що прозвучало за участі відомої солістки Мирослави Которович під орудою Вікторії Жадько.
А продовжила вечір «Меса для України» авторства Алли Сіренко, сучасної української мисткині, що увійшла в історію як перша українська композиторка, прем’єра опери-фантазії якої відбулася в лондонському Королівському оперному театрі та «Батярські пісні» Юрія Шевченка.
Віртуози 43. Концерт-закриття. СИМФОНІЯ. ЛЮБОВ
Щоб відзначити неодмінну присутність любові нині, на завершення фестивалю світ почує прем’єру Третьої симфонії відомої композиторки Богдани Фроляк.
Симфонія №3 «Любов» написана на замовлення директора Львівської національної філармонії, диригента Володимира Сивохіпа. Саме він озвучив авторці асоціацію до фортепіанного циклу Василя Барвінського «Любов» як певну ідею для твору: «І, хоч у Барвінського цикл пов’язаний безпосередньо з почуттями до жінки, я у Симфонії трактую поняття любові ширше — як любов до ближнього, любов до Землі, на якій живеш, до Світу, до Творця, і, зрештою, до коханої людини. Це музика, яка містить в собі і трагізм, і світло, і драматизм, і надію — словом, усе, що переживаємо в цей тяжкий час.
Таким був і щирий лірик за станом душі, Віктор Косенко. Феноменальний піаніст, він створив шедевр, призначений для великих сцен. Солісткою виступу стане українська піаністка Віоліна Петриченко.
Неділя 02.06.2024 / 18:00
Трансляції забезпечує команда Львівської національної філармонії ArtStream у складі:
Сходинка до оркестру
Мета – виховання майбутньої аудиторії і молодих фахівців: директор-...
Пʼять спогадів про «Віртуозів Львова» на Збручі
30 років тому, у вересні-1994, свої перші репетиції розпочав Академ...
Благодійна виставка «Моє серце з тобою»
Вона поклала початок оновленому