Концертний зал Людкевича
220–390
Виконавці:
Степан Сивохіп, гобой (UA)
Мирослав Драган, клавесин (UA)
Оксана Рапіта, фортепіано (UA)
Віоліна Петриченко, фортепіано (UA)
Камерний хор «Gloria» (UA)
Академічний камерний оркестр «Віртуози Львова» (UA)
Володимир Сивохіп, диригент, модератор (UA)
Програма:
Юрій Ланюк (*1957, UA). «Камерна музика» для струнних, фортепіано, клавесину та ударних (1989), присвята Анджею Нікодемовічу
Олександр Щетинський (*1960, UA). «Бахів лабіринт» для струнного оркестру (2025)
Кармелла Цепколенко (*1955, UA). «Камерна симфонія № 7» (2025), світова прем’єра
Богдана Фроляк (*1968, UA). «Music for Anngel» для гобоя з оркестром (2024)
«Ноктюрн» для фортепіано і струнних (2008/2025) з Сюїти для віолончелі in C
Ганна Гаврилець (*1958–2022, UA). «Stabat Mater» для хору і оркестру (2002)
Справжнє життя і смерть у мистецтві завжди виявляються вже заміненими певним художнім образом. Тож цього разу ми запрошуємо на концерт, що стає симуляцією переходу між цими двома станами: подорожжю, де гра вічних контрастів буття й небуття розкривається у силі й символах звучання.
Так, ілюзію присутності створюватимуть композиції-присвяти знаковим митцям. До прикладу, твір Олександра Щетинського, що вперше звучатиме у Львові, розгортається як подорож крізь лабіринт звукової павутини, в якій час від часу зринають і зникають короткі цитати з І тому “Добре темперованого клавіру” Йоганна Себастьяна Баха. За словами автора, мікрополіфонічна фактура і широке уживання чвертьтонів додають музиці відчуття ілюзорности. Згадка про рідну сестру, композиторку Ганну Гаврилець, яка відійшла у засвіти 2022 року, збережена і у творі «Music for Anngel» Богдани Фроляк.
Вдячність своєму педагогу, Анджею Нікодемовічу, через присвяту висловив Юрій Ланюк, написавши “Камерну музику”. Він згадує, що саме спілкування з вчителем спонукало його писати: “Ми вели з ним бесіди на філософські та релігійні теми, хоча як ми їх могли вести? Я – учень, він – уже знаний і виконуваний у світі композитор. Саме, мабуть, тоді в мене з’явилось бажання – під впливом цих бесід – стати композитором”.
Роздуми над сьогоденням стали наріжним каменем ідеї Сьомої камерної симфонії цьогорічної ювілярки, Кармелли Цепколенко. Перші спроби створити цю симфонію сягають 1998 року, але робота була перервана і відкладена на десятиліття. Лише у 2020 році, в період пандемії, авторка повернулася до старої партитури й завершила її. Після сьомої симфонії композиторка знову звернулася до ідеї камерного формату: трактуючи струнний оркестр не як однорідну групу, а як ансамбль окремих індивідуальностей. У творі чотири частини, загальною тривалістю близько 12–13 хвилин, які розкривають палітру звучання сучасного струнного оркестру.
Дзвенислава Саф’ян
![]()