Контрасти 31. Vita&Morte

Виконавці:

• Степан Сивохіп, гобой (UA)

• Денис Литвиненко, віолончель (UA)

• Мирослав Драган, клавесин (UA)

• Оксана Рапіта, фортепіано (UA)

• Віоліна Петриченко, фортепіано (UA)

• Камерний хор «Gloria» (UA)

• Академічний камерний оркестр «Віртуози Львова» (UA)

• Володимир Сивохіп, диригент, модератор (UA)

Програма:

• Юрій Ланюк (*1957, UA). «Камерна музика» для струнних, фортепіано, клавесину та ударних (1989), присвята Анджею Нікодемовічу

• Олександр Щетинський (*1960, UA). «Бахів лабіринт» для струнного оркестру (2025)

• Кармелла Цепколенко (*1955, UA). «Камерна симфонія № 7» (2025), світова прем’єра

• Олександр Родін (*1975, UA). «Largamente» для віолончелі і струнного оркестру (2023)

• Богдана Фроляк (*1968, UA). «Music for Anngel» для гобоя з оркестром (2024)

  • «Ноктюрн» для фортепіано і струнних (2008/2025) з Сюїти для віолончелі in C

• Ганна Гаврилець (*1958–2022, UA). «Stabat Mater» для хору і оркестру (2002)

Справжнє життя і смерть у мистецтві завжди виявляються вже заміненими певним художнім образом. Тож цього разу ми запрошуємо на концерт, що стає симуляцією переходу між цими двома станами: подорожжю, де гра вічних контрастів буття й небуття розкривається у силі й символах звучання.

Так, ілюзію присутності створюватимуть композиції-присвяти знаковим митцям. До прикладу, твір Олександра Щетинського, що вперше звучатиме у Львові, розгортається як подорож крізь лабіринт звукової павутини, в якій час від часу зринають і зникають короткі цитати з І тому “Добре темперованого клавіру” Йоганна Себастьяна Баха. За словами автора, мікрополіфонічна фактура і широке уживання чвертьтонів додають музиці відчуття ілюзорности. Згадка про рідну сестру, композиторку Ганну Гаврилець, яка відійшла у засвіти 2022 року, збережена і у творі «Music for Anngel» Богдани Фроляк.

Вдячність своєму педагогу, Анджею Нікодемовічу, через присвяту висловив Юрій Ланюк, написавши “Камерну музику”. Він згадує, що саме спілкування з вчителем спонукало його писати: “Ми вели з ним бесіди на філософські та релігійні теми, хоча як ми їх могли вести? Я – учень, він – уже знаний і виконуваний у світі композитор. Саме, мабуть, тоді в мене з’явилось бажання – під впливом цих бесід – стати композитором”.

Роздуми над сьогоденням стали наріжним каменем ідеї Сьомої камерної симфонії цьогорічної ювілярки, Кармелли Цепколенко. Перші спроби створити цю симфонію сягають 1998 року, але робота була перервана і відкладена на десятиліття. Лише у 2020 році, в період пандемії, авторка повернулася до старої партитури й завершила її. Після сьомої симфонії композиторка знову звернулася до ідеї камерного формату: трактуючи струнний оркестр не як однорідну групу, а як ансамбль окремих індивідуальностей. У творі чотири частини, загальною тривалістю близько 12–13 хвилин, які розкривають палітру звучання сучасного струнного оркестру.

Дзвенислава Саф’ян